16.02.2017
Опрацювання субтитрів до фільму не належить до легких справ. Перш ніж ми обговоримо чотири основні принципи, які повинні братись до уваги під час їх підготовки, пригадаймо собі коротко специфіку субтитрів.
Субтитри – це запис вимовленого слова, а часом і інших текстових форм. Неодноразово вони змушують перекладача опускати деяку інформацію, що міститься у вихідному тексті і становлять певну перепону для глядача, бо закривають фрагмент екрану, і змушують глядача розсіювати увагу. Вихідний текст поділяється на малі частини і показується на екрані всього на кілька секунд, тому перекладач мусить звернути особливу увагу на комунікативність перекладу. Субтитри повинні бути пристосовані до фільму в такий спосіб, щоб найменшою мірою утрудняти його перегляд.
Зрозумілим є те, що елементарною вимогою субтитрів є їхня відповідність мовній нормі, а отже, відповідна граматика, орфографія, пунктуація і фразеологія. Крім цього, треба пам’ятати, що добре опрацьовані субтитри повинні бути читабельні, легко сприйматися, дискретні і природні.
Читабельність субтитрів означає, що вони мають поміститися на екрані в одну, максимально дві лінійки, і залишатись там, аж поки пересічний глядач зможе зрозуміти їх зміст.
Легке сприймання субтитрів – це технічна риса, що полягає у наданні перекладу форми, яка полегшить глядачеві швидке і водночас зрозуміле читання.
Третя ознака – це дискретність, яка означає, що субтитри мають бути розміщені в кадрі таким чином, щоб не заступали картинку.
Останнім постулатом, що стосуються якісно опрацьованих субтитрів, є їхня натуральність, тобто спроба створити такий переклад, який би склав враження ймовірної розмови цільовою мовою.
Стаття опрацьована на основі розділу «Специфіка перекладу фільмів» з книги «Переклад фільмів» автора Аркадія Бельчика.
Ряшів, 31.01.2017
